Пригоди Петька

В озерній школі вчивсь Петько.

Умів кричати: 

- Ку-рі-ко!

А голову тримав він гордо так,

Немов не півень, а справжнісінький гусак!

Ходила в школу й курочка чубата,

Ласкава, мудра, чуйна та маленька.

Все піклувалася про півника тихенько

Допомагала в навчанні  йому завзято.

Після уроків  якось наш Петько

Взяв ковзани й на озеро подався.

А курочка:

- Гей, Петю! Начувайся!

Не витримає лід! І гулькнеш ти у воду!

Та заподієш ти собі велику шкоду!

А півник, задравши дзьоба, все ж пішов.

І кригу проломивши, лиш біду знайшов.

Тепер лежить сердега в ліжку.

А курочка читає йому книжки.

І тихим хриплим голосом Петько

Вже не кричить до сонця "Ку-рі-ко!"

А промовляє вам:

- Малята!

Щоб слухались ви маму й тата!

І не ходили без дорослих ви на воду!

Щоб не траплялась з вами ось така пригода!