На річці

Маленький хлопчик

Звавсь Стобідом.

І якось вдень, вже по обіді,

Він вирішив:

- Піду на річку

Та запрошу сестру Марічку!

Свою усмішку всім дарує сонце

І кличе подивитись у віконце,

Гайнути на прогулянку веселу

До прохолодної водиці, геть з оселі.

І дітлахи хутчіш помчали звідсіля

До річечки, що в'ється край села.

І з берега Стобід у воду - скік! -

- Ой - ой! Мерщій сюди!

Марічко! Виручай з біди!..

Витяг хлопчик із води

Банку, склянку, а з ноги

Кров хлюпоче без упину.

- Я, сестричко люба, гину!

Дівчинка хустинкою перев'язала ногу.

Довгою Стобідові здалася та дорога,

Що вони здолали до лікарні,

Де чекали їх медсестри вправні.

Тож тепер вже зна Стобід,

Щоб не знати справжніх бід,

Перш ніж плавати, стрибати,

Треба дуже добре знати

Берег, річку, навіть денце!

Крім цього, ви ж майте серце!

На природі, біля річки не смітіть!

Після себе, люди добрі, приберіть!!!