Мій світ
– це мої рідні Дергачі,
Земля,
що закосичена хлібами,
І ті
мелодії, що жебонять ключі,
І
колискова матінки, яка живе віками.
Моє
минуле – шабля гостра в козака
Та
подвиг прадідів в війні священній,
Це смак
в голодні роки трав’яного калача,
Жага до
незалежності й ПРОЩЕННЯ.
Моя душа
– то Всесвіту чудове надбання,
І храм,
що руку простяга до Бога,
То злет
до мрії у прекрасне майбуття,
Терпка й
солона успіху дорога.
А моя
пісня, мова – це веселка –
Барвисто-сонячна
краса!
Це як
для спраглого вода джерельна,
Бо слово
зцілює й підносить в небеса!
Моя
обітниця пройде Чумацький шлях,
Заквітне
слобожанськими лугами,
Окрилить
і підтрима друзів у нових світах,
Пишатись
буде батьківщиною малою –
ДЕРГАЧАМИ!
Дуже гарний вірш!
ВідповістиВидалитиДякую!
ВідповістиВидалити