Пригоди Їжачка
Жив маленький Їжачок,
Мав багато колючок.
В школу вранці він
вставав
Та, на жаль, не
поспішав.
Ось одного разу тато
Взявся малюка
навчати:
-
Ти, синочку, вчись читати
І
писати, й рахувати!
В класі ти не бешкетуй,
А працюй, працюй, працюй!
Ох набридло Їжачкові
Слухатись, ходить
до школи.
Вирішив: піду
гуляти,
Мандрувати і
співати!
Вмить згорнувся у
клубок,
Покотився у лісок.
На узліссі Їжачок
Закотився на
горбок.
Раптом горб
зашевелився,
В Кабана перетворився.
Вепр розлючено гудів:
-
Хто мене чіпати смів?
Як
нечема тут стрибав?
Похропіти
не давав!
Їжачок не
розгубився,
Ввічливо так
попросився:
-
Вибачте, Кабане-дядьку,
Вам
станцюю навприсядку,
Пісеньку
ще заспіваю,
Лиш
пробачте, вас благаю!
І маленький Їжачок
Станцював сам
гопачок,
Потім став і
заспівав,
Кабана розвеселяв:
-
Я – маленький Їжачок,
Маю
безліч голочок,
Від татуся я утік,
Від
матусі я утік,
І
від тебе, Кабана,
Покочуся
навмання.
І бешкетник-Їжачок
Вмить згорнувся у
клубок,
Покотився до ліска,
Настрибнув там на Вовка.
Сірий Вовк від
болю виє,
Голки витягає й
ниє:
-
У! Як боляче, - гарчить.
Хто
посмів? - Як закричить!
Їжачок не
розгубився,
Ввічливо так
попросився:
-
Вибачте, я дуже винний!..
Ви,
напевне, дуже сильний!
Мабуть, Вовче, ви
ще й мужній!
І,
звичайно, дужий, дружній!
Перепрошую
ще раз,
Пісню
заспіваю враз.
Я
– веселий Їжачок,
Маю
безліч голочок!
Від
матусі я утік,
Від
татуся теж утік!
Ще утік від Кабана
І
втечу враз від Вовка!
І колючий Їжачок
Вмить згорнувся у клубок.
Покотився дуже
швидко,
Врізався у кущик
спритно.
З-під куща вухань стрибнув,
Тільки хвостик і майнув.
Їжачок кричить: «Постій!
Не тікай, мене
прости!»
А зайчатко зупинилось
І бешкетнику
вклонилось.
-
Я - Зайчатко Куций
Хвіст,
Проведу тебе на
міст.
Хочу я з тобой дружити,
Гратись, бігать, говорити.
А Колюча Голова
Так йому відповіда:
-
Я – маленький Їжачок,
Маю безліч голочок.
Від матусі я утік,
Від татуся я утік.
Ще утік від Кабана,
Ну а потім від Вовка.
І від
тебе, Зайченя,
Утечу до
озерця.
І маленький Їжачок
Вмить згорнувся у
клубок,
Покотився до води,
Знов шукав собі
біди.
Черепашку - ніндзю
стрів,
Колючками зачепив.
-
Хто шпигнув мене голками?
Начувайся! Вимагаю
Вибачень
негайно,
Щоб
було все ґречно й файно!
Їжачок вклонився
низько,
До човна підкрався
близько.
І провину
визнавав,
Пісеньку свою
співав:
-
Я – маленький Їжачок,
Маю
безліч голочок.
Від
матусі я утік,
Від
татуся я утік.
Ще
утік від Кабана,
Ну
а потім від Вовка.
Від
Зайчиська я утік.
І від тебе, Черепахо,
Я,
звичайно, дам вже маху.
Їжачок у човен стрИбнув
Та й помчав водою
спритно.
Вже й на суші
опинився
І швиденько покотився.
Від озерця він
помчав
До хатинки
лісника.
На подвір’ї Такса
гралась,
За хвостом своїм
ганялась.
Та наскочив Їжачок
Колючками на бочок.
Заскавчала,
загарчала,
Голочки
повитягала.
А колюча голова
Знову пісеньку
співа:
-
Я – маленький Їжачок,
Маю
безліч голочок.
Від
матусі я утік,
Від
татуся я утік.
Ще
й утік від Кабана,
Ну
а потім від Вовка.
І
від Зайця утікав,
Навіть
ніндзя не здогнав.
То
й від тебе, милий пес,
Утечу
швиденько.
Й щез...
Таксі крикнув ще
«гуд бай!»
На таксі поїхав в
гай.
Між берізок у гаю,
Наче восени в раю,
Їжачок веселий брів
Та лисичку там зустрів.
Вмить хитрунка
зупинилась
Та низесенько
вклонилась.
Каже: «Будеш на
вечерю
Для синка – смачна
печеня!»
А маленький Їжачок
Вмить згорнувся у
клубок.
Закричав і
зафирчав,
Допомогу закликав.
А руда лисичка
Лиска
Обережно своїм
писком
Клубок котить до
води,
Їжачок чека біди…
-
Ой рятуйте! Поможіть!
Всі
до озерця біжіть!
Тут
Колюча Голова
Від
Лисиці потерпа!
І
незчувся Їжачок,
Як
на схил, на бережок,
Позбігались
рятувати
І
Кабан, і Черепаха,
Зайчик,
Вовк, і Такса-пес,
Ґвалт
піднявся до небес!
Бачать
всі також боксера,
Майстра спорту, Тоні
Грема.
Лиска зразу ж і
втекла,
А колюча голова
Із захопленням
співа:
-
Я півсвіту обійшов,
Краще майстра не
знайшов!
Тоні Греме,
розкажіть,
Як успішним стать,
скажіть?!
-
Як успішним хочеш стати,
Треба,
хлопче, працювати!
Наполегливо
трудитись
І
ніколи не лінитись!
Вранці
ти зроби зарядку!
Ну
а потім по порядку:
Ліжко
гарно застели,
Ще
поснідай, як завжди,
Зубки
ти ретельно чисть,
Потім
в школі гарно вчись.
А
щоб досягти мети,
Ти
по кроках все роби.
І
тренуйся, і працюй,
Цілі
став, не бешкетуй!
І бери повище планку!
Слухай
матінку і батька!
Їжачок похнюпив
ніс,
Та й побрів назад
у ліс.
Тоні Грем його
провів,
Правила –
передусім!!!
Підійшли вони до хати:
А на ґанку плаче
мати...
Батько стримав
хвилювання,
Аж осунувсь від
чекання.
Обіймали Їжачка,
І раділи за синка.
-
Де ж ти, синку, так блукав?
Чом
про нас і не згадав?
Ми вже скрізь тебе
шукали,
Усіх
звірів тут питали.
-
Я – маленький Їжачок,
Неслухняний ваш
синок...
Я багато мандрував,
Та немало
міркував.
Тоні Грем мене
повчав,
Ось тоді до вас
помчав.
Вирішив успішним
стати
І батьків не
хвилювати!
Наполегливо
учитись,
Розвиватись і
трудитись!..
Наш маленький
їжачок
Без проблем і
балачок
Став наводити порядки,
І виходить на
зарядку.
Старанно уроки
вчив,
І на секції ходив.
Часу сплинуло
чимало,
Їжачок говорить мамі:
-
Скоро в мене іменини!
Треба
друзів на гостини
Запросити
й пригощати,
Свято
разом відзначати!
Смачні пиріжки спечЕмо
Та смаколиків зберЕмо.
Ось
прийшов дикий Кабан,
Приніс
квасу повний жбан,
Завітав
і Вовк сердитий,
Приніс
чоботи і свиту.
Куцохвостий
Зайчик другу
Приніс
капустину круглу.
Черепашка-ніндзя
біг,
Приніс
сало й чорний хліб.
Диво-Такса
завітала,
Принесла
грибів чимало.
Ну,
а майстер Тоні Грем,
Найвідоміший
спортсмен,
Приніс
гирі та гантелі
Для
майбутнього боксера.
За
святковим за столом
Веселились
всі гуртом
Та
бажали Їжачкові
Щастя,
успіхів доволі.
А Колюча Голова
Так
усім відповіда:
-
Я – маленький Їжачок,
Маю
безліч голочок!
Радий
я, що маю друзів!
Всіх
зібрав в родиннім крузі!
Свої
вади сам прогнав,
Лінь
і сум я подолав,
Я
тепер успішний в школі,
Вдячний
Грему я і долі,
Зрозумів,
як треба жити,
І
трудитись, і дружити!
В
спорті маю перемоги!
Дякую
батькам і Богу!
Усім
хочу я сказати:
-
Слухайте батьків, малята!
Ще
наставника шукайте
І
вершини досягайте!
Камардіна
Віта Анатоліївна
